Далекозорість

Далекозорість

Далекозорість (гіперметропія) – це порушення зору, при якому людина важко розрізняє предмети поблизу, при цьому даний діагноз встановлюється незалежно від того, чи добре пацієнт розрізняє предмети вдалині чи ні.

Розповсюдженість

Далекозорість спостерігається у переважної кількості відсотка новонароджених – до 90% і більше. Однак під час зростання очного яблука гострота зору вирівнюється, і гіперметропія до 20-25 років становить близько 30%. У другій половині життя частота захворювання знову зростає.

Причини і фактори ризику

Безпосередніх причин, що викликають виникнення далекозорості дві:

1. Зменшення розміру очного яблука, внаслідок чого фокус потрапляє за межі сітківки. Фізіологічно спостерігається у новонароджених дітей та під час перших трьох років життя дитини.

2. Зниження акомодації, тобто здатності кришталика змінювати свою кривизну. Зустрічається переважно у літніх людей.

Фактори ризику, що призводять до гіперметропії:

• спадкова схильність,

• аномалії розвитку очного яблука (мікрофтальмія),

• пухлини,

• вікове зниження еластичності кришталика.

Класифікація

За ступенем порушення зору розрізняють наступні види далекозорості:

1. Легка (слабка) – до 2 діоптрій.

2. Середня – відхилення від норми до 5 діоптрій, виражається в труднощах при роботі з дрібними деталями, читанні, в’язанні і т.п.

3. Висока – далекозорість більше 5 діоптрій. У цьому випадку порушується виразність зображення як поблизу, так і вдалину.

Симптоми

Головна ознака далекозорості – це розмитість зображень при розгляданні предметів поблизу (на відстані 30-50 см).

Інші симптоми, які можуть турбувати пацієнта:

• головний біль,
• швидка втома очей,
• зоровий дискомфорт.

Зір вдалину при легкому та середньому ступені гіперметропії може бути нормальним, а при високому ступені – знижуватися.

Діагностика

Діагноз гиперметропії ставиться після перевірки зору, а також рефрактометрії, однак щоб виявити причину виникнення далекозорості і визначитися з її характером, потрібно більш поглиблене обстеження, яке може включати:

• УЗД ока,
• вимірювання внутрішньоочного тиску,
• сканування поверхні рогівки,
• електрофізіологічні тести,
• дослідження очного дна,
• перевірку полів зору.

Дані відомості допомагають виключити схожі захворювання і найкращим чином підібрати окуляри або контактні лінзи.

Лікування

Лікування гиперметропії залежить від стадії захворювання та ефективності вже проведеної терапії, і полягає в призначенні коригування зору контактними лінзами чи окулярами, або в виконанні лазерної корекції зору.