Далекозорість
Далекозорість (гіперметропія) – це порушення зору, при якому людина важко розрізняє предмети поблизу, при цьому даний діагноз встановлюється незалежно від того, чи добре пацієнт розрізняє предмети вдалині чи ні.
Розповсюдженість
Далекозорість спостерігається у переважної кількості відсотка новонароджених – до 90% і більше. Однак під час зростання очного яблука гострота зору вирівнюється, і гіперметропія до 20-25 років становить близько 30%. У другій половині життя частота захворювання знову зростає.
Причини і фактори ризику
Безпосередніх причин, що викликають виникнення далекозорості дві:
1. Зменшення розміру очного яблука, внаслідок чого фокус потрапляє за межі сітківки. Фізіологічно спостерігається у новонароджених дітей та під час перших трьох років життя дитини.
2. Зниження акомодації, тобто здатності кришталика змінювати свою кривизну. Зустрічається переважно у літніх людей.
Фактори ризику, що призводять до гіперметропії:
• спадкова схильність,
• аномалії розвитку очного яблука (мікрофтальмія),
• пухлини,
• вікове зниження еластичності кришталика.
Класифікація
За ступенем порушення зору розрізняють наступні види далекозорості:
1. Легка (слабка) – до 2 діоптрій.
2. Середня – відхилення від норми до 5 діоптрій, виражається в труднощах при роботі з дрібними деталями, читанні, в’язанні і т.п.
3. Висока – далекозорість більше 5 діоптрій. У цьому випадку порушується виразність зображення як поблизу, так і вдалину.
Симптоми
Головна ознака далекозорості – це розмитість зображень при розгляданні предметів поблизу (на відстані 30-50 см).
Інші симптоми, які можуть турбувати пацієнта:
- головний біль,
- швидка втома очей,
- зоровий дискомфорт.
Зір вдалину при легкому та середньому ступені гіперметропії може бути нормальним, а при високому ступені – знижуватися.
Діагностика
Діагноз гиперметропії ставиться після перевірки зору, а також рефрактометрії, однак щоб виявити причину виникнення далекозорості і визначитися з її характером, потрібно більш поглиблене обстеження, яке може включати:
- УЗД ока,
- вимірювання внутрішньоочного тиску,
- сканування поверхні рогівки,
- електрофізіологічні тести,
- дослідження очного дна,
- перевірку полів зору.
Дані відомості допомагають виключити схожі захворювання і найкращим чином підібрати окуляри або контактні лінзи.
Лікування
Лікування гиперметропії залежить від стадії захворювання та ефективності вже проведеної терапії, і полягає в призначенні коригування зору контактними лінзами чи окулярами, або в виконанні лазерної корекції зору.