Хороїдальні неоваскулярні мембрани

Хоріоїдальні неоваскулярні мембрани – це патологічне розростання судин під сітківкою, у так званій судинній оболонції. Такі судини проростають крізь бар’єр між судинною оболонкою й сітківкою, протікання рідини з цих судин призводить до втрати зору.

Що таке хоріоїдальні неоваскулярні мембрани?

Здорова і неушкоджена сітківка ока – запорука якісного зору.

Хоріоїдальні неоваскулярні мембрани – це патологічне розростання судин під сітківкою, у так званій судинній оболонції. Такі судини проростають крізь бар’єр між судинною оболонкою й сітківкою, протікання рідини з цих судин призводить до втрати зору.

Хоріоїдальні неоваскулярні мембрани пов’язані з низкою серйозних захворювань ока, в першу чергу з вологою формою вікової макулярної дегенерації. Крім цього такі мембрани утворюються у пацієнтів із гістоплазмозом, міопічною макулярною дегенерацією, а також після травм ока.

Терміни

Сітківка – шар нервових клітин, що вистілає внутрішню поверхню ока. Сітківка сприймає світло і надсилає сигнали до головного мозку, з цих сигналів у мозку утворюються зображення.

Склера – зовнішня «білкова» оболонка ока.

Судинна оболонка – шар, який містить кровоносні судини й сполучну тканину, розташований між склерою і сітківкою. Через судинну оболонку в око надходять поживні речовини й кисень.

Які прояви хоріоїдальних неоваскулярних мембран?

Хоріоїдальні неоваскулярні мембрани можуть призводити до безболісної втрати зору. Можуть з’явитися сліпі (темні) плями, особливо у центрі поля зору, а також спотворення зору – прямі лінії виглядатимуть кривими або ламаними.

Інші симптоми:

  • неоднакові розміри предметів, якщо дивитися почерзі кожним оком;
  • неоднакове сприйняття кольорів для кожного ока або бляклість кольорів;
  • спалахи та миготіння в центрі поля зору.

У кого підвищений ризик появи хоріоїдальних неоваскулярних мембран?

Найчастіше мембрани утворюються у осіб старше 50 років, і чим віком ризик підвищується. Це пояснюється тим, що головна причина утворення хоріоїдальних неоваскулярних мембран – волога форма вікової макулярної дегенерації.

Хоріоїдальні неоваскулярні мембрани можуть утворюватися в молодшому віці у людей із наявними факторами ризику деяких хвороб ока, а також після травм очей.

Як діагностують хоріоїдальні неоваскулярні мембрани?

Хоріоїдальні неоваскулярні мембрани діагностують методами флуоресцентної ангіографії та оптичної когерентної томографії (ОКТ).

Флуоресцентна ангіографія.

У вену на руці вводять жовтий барвник (флуоресцеїн). Кровоносними судинами барвник надходить у сітківку, і в цей час її фотографують спеціальною камерою.

На фотографії видно забарвлені флуоресцеїном судини, і лікар може визначити, чи є у пацієнта хоріоїдальні неоваскулярні мембрани.

Оптична когерентна томографія (ОКТ). Спеціальний апарат сканує сітківку і формує детальні зображення сітківки і макули.

На отриманих знімках офтальмолог бачить патологічні кровоносні судини.

Як лікують хоріоїдальні неоваскулярні мембрани?

Лікування може бути різним, залежно від причини утворення мембран. Застосовують інтравітреальне введення інгібіторів судинного ендотеліального фактора росту (VEGF), лазерне лікування і фотодинамічну терапію (ФДТ). Якщо хвороба швидко прогресує, ці методи можна поєднувати.

Інгібітори судинного ендотеліального фактора росту VEGF. Ці ліки часто призначають для лікування хоріоїдальних неоваскулярних мембран. Антагоністи VEFG протидіють судинному ендотеліальному фактору росту (VEGF), який стимулює патологічний ріст кровоносних судин під сітківкою. Існує декілька інгібіторів VEGF. Блокування VEGF гальмує ріст мембран і підтікання рідини, сповільнює погіршення зору, а у деяких випадках навіть дозволяє покращити зір.

Офтальмологи вводять інгібітори VEGF в порожнину ока. Лягати до лікарні для цього не потрібно. Перед введенням препарату офтальмолог продезенфікує зовнішню поверхню ока і застосує місцеву анестезію. Іноді інгібітори VEGF вводять повторно з інтервалом у декілька місяців. Це потрібно, аби ефект від лікування не минав.

Лазерне лікування. Для лікування хоріоїдальних неоваскулярних мембран застосовують лазер. Потужним лазерним променем роблять незначний опік сітківки. Внаслідок цього патологічні судини руйнуються, їх ріст припиняється, і кров та рідина більше не підтікають.

Після лазерної процедури зір буває розмитішим, ніж перед процедурою, однак зазвичай протягом кількох тижнів зір стабілізується. В ділянці сітківки, яку обійшли лазером, утворюється рубець, тому в полі зору назавжди залишається сліпа (темна) пляма.

Зазвичай лазером вдається зруйнувати патологічні кровоносні судини, однак у багатьох випадках процедуру доводиться повторювати через декілька років.

Фотодинамічна терапія (ФДТ). Цю процедуру виконують так званим холодним лазером низької потужності у поєднанні з фотосенсибілізаторами – лікарськими речовинами, які активуються під дією світлових променів. Зазвичай процедура проводиться амбулаторно у кабінеті офтальмолога. Спочатку фоточутливий препарат вводять у вену на руці. Із кров’ю препарат надходить у судини судинної оболонки, які потрібно зруйнувати. На ці судини спрямовують лазерний промінь, аби активувати препарат. Таким чином пошкоджують тільки окремі патологічні судини.

Іноді після ФДТ патологічні судини відновлюються, тому процедуру доводиться повторювати.

Лікування хоріоїдальних неоваскулярних мембран дозволяє стабілізувати зір і припинити його погіршення. Однак у багатьох випадках втрачений зір відновити не вдається. Таким пацієнтам обов’язково потрібно навчитися використовувати свій зір максимально ефективно.

Підсумки

Хоріоїдальні неоваскулярні мембрани – це нові патологічні кровоносні судини, які розростаються під сітківкою і можуть призводити до безболісної втрати зору.

Хоріоїдальні неоваскулярні мембрани діагностують за допомогою спеціальних знімків, отриманих шляхом флуоресцентної ангіографії та оптичної когерентної томографії (ОКТ).

Для лікування застосовують інтравітреальні ін’єкції інгібіторів VEGF, лазерне лікування та фотодинамічну терапію (ФДТ). Якщо хвороба швидко прогресує, ці методи лікування можна поєднувати. Лікування хоріоїдальних неоваскулярних мембран дозволяє стабілізувати зір і припинити його погіршення.

Із запитаннями щодо погіршення зору обов’язково зверніться до офтальмолога. Лікар докладе усіх зусиль, аби захистити Ваш зір.

visit Запишіться на прийом вже зараз
Дізнатися більше
contacts Контакти

Графік роботи:

пн-cб .: 09:00 до 18:00
нд.: вихідний

Адреса:

Київ, вул. Миколи
Пимоненка, 13a (заїзд з вул.Студентської)
099 369 75 91

Як дістатися?

Від станції м. «Майдан Незалежності» тролейбусом № 16 або № 18 до зупинки «вул. Полтавська», потім 5 хв пішки до вул. Студентської і 3 хв по вул. Студентській у бік БЦ «Форум».

До станції м. «Лук’янівська», потім 10 хв пішки до вул. Студентської і 3 хв по вул. Студентській у бік БЦ «Форум».