Косоокість
Косоокість (страбізм) – порушення зору, при якому один або обидва ока відхиляються від зорової осі у напрямку до даного об’єкту.
У нормі зображення потрапляє на сітківку обох очей, а потім на зоровий нерв – в потиличну ділянку кори головного мозку. Там зображення, отримані з правого та лівого ока окремо, зоровим аналізатором об’єднуються в одну «картинку», надаючи їй глибину і відчуття орієнтації в просторі та відстані. Так формується бінокулярний зір. Однак, коли косоокість повне “накладання картини” один на одного не відбувається, а мозок “бачить” подвійне зображення. Тому, щоб не викликати плутанини, він просто одне око відключає від роботи, ігноруючи отриману від нього інформацію.
Поширеність
Страбізм в дитячій офтальмологічній практиці є розповсюдженою зоровою патології і в середньому зустрічається у 2% випадків, а з вродженою косоокістю народжується приблизно 1 з 400 дітей. В подальшому ці значення збільшуються, та дані показники захворюваності у дітей дошкільного віку зростають до 10%.
Хоча патологія легко діагностується, проте позбутися від неї можливо лише при зверненні за медичною допомогою.
Причини та фактори ризику
Безпосередньою причиною виникнення косоокості є порушення роботи очних м’язів, до цього стану можуть привести:
- вроджені аномалії в розвитку зорового апарату,
- параліч, парез,
- тяжка психотравма,
- травми при пологах,
- травми очей та його м’язів в більш старшому віці,
- захворювання центральної нервової системи,
- Значне зниження гостроти зору одного ока (наприклад, утворення бельма, катаракти і т.п.),
- інфекційні захворювання, які сприяють виникненню ускладнень зі сторони нервової системи та параліч м’язів очей,
- Стрес
- деякі соматичні захворювання.
Косоокість до 6 місяців вважається у дитини фізіологічним станом, щоб даний стан не закріпився в майбутньому, необхідно створювати відповідні умови для розвитку органів зору у дитини:
- над ліжечком вішати виключно однотипні кулі або кільця діаметром 6-10 см, закріплені на відстані мінімум 50 см від очей дитини,
- рівномірно розподіляти зорове навантаження в полі зору малюка,
- видаляти великі предмети безпосередньо від ліжечка новонародженого – дзеркала, яскраві лампи, великі барвисті іграшки.
Дитяче ліжечко встановлюють таким чином, щоб підходити до дитини з різних боків.
У дорослих спровокувати косоокість можуть захворювання, що призводять до погіршення зору або порушують роботу м’язів, які відповідають за рухливість ока. Наприклад, цукровий діабет, міастенія, черепно-мозкові травми, пухлини головного мозку, інсульти. Також косоокість може з’явитися після проведення будь-яких операцій в області орбіти, якщо в ході такого втручання сталося пошкодження м’язів очей.
Класифікація
Страбізм (косоокість) буває вродженим і набутим, за характером руху зіниць розрізняють:
- Горизонтальний – відбувається відхилення зорової осі в горизонтальному напрямку. Це збіжна і розбіжна косоокість.
- Вертикальний – зорова ось відхиляється вгору (гіпертропія) або вниз (гіпотропія).
В залежності від того, задіяно одне або обидва ока, розрізняють страбізм монокулярний (косить 1 око) і альтернуючий (по черзі косить то одне, то друге око).
У разі монокулярної косоокості мозок пристосовується зчитувати інформацію з одного ока, а друге просто виключає з роботи. Через це виникає амбліопія, коли навіть після позбавлення від патології «ледаче око» не відновлює свої функції.
При альтернуючому типі захворювання мозок залучає обидва ока, тому навіть якщо і виникає амбліопія, то в більш легкому ступені.
Також фахівці розрізняють співдружню і паралітичну косоокість. У першому випадку рух очних яблук відбувається в повному обсязі, а в другому – спостерігається обмеження руху очного яблука в бік паралізованого м’язу.
Симптоми
Яскрава ознака косоокості – відхилення одного ока в бік, вгору або вниз при намаганні сфокусувати свій погляд на будь- який предмет.
Інші симптоми, які можуть спостерігатися при страбізмі :
- головний біль,
- подвоєння перед очима,
- зорова втома при роботі з дрібними деталями.
Якщо з роботи вимикається одне око, то зникає бінокулярний зір: людина перестає орієнтуватися належним чином в просторі.
Діагностика
Діагноз косоокості встановлюється при первинному офтальмологічному огляді. Для уточнення характеру та виявлення причин виникнення захворювання, може бути призначено поглиблене обстеження, що включає деякі з наступних досліджень:
- перевірка гостроти зору
- вимір полів зору, внутрішньоочного тиску, товщини рогівки,
- УЗД ока,
- огляд очного дна і ін.
Вся діагностика здійснюється за допомогою сучасного обладнання безконтактним і зручним для пацієнта способом. Заключний етап – повторна консультація офтальмолога і рекомендація індивідуального плану лікування.
Лікування
Косоокість необхідно починати лікувати якомога раніше, для того, щоб хвороба не призвела до незворотних порушень зору, наприклад амбліопії.
Операції
До хірургічного лікування в разі косоокості вдаються у дорослих, а також дітей, якщо консервативні методи виявилися неефективними. Суть операції – корекція положення окорухових м’язів.
Найбільш поширені види такого втручання:
- укорочення м’яза за рахунок висічення його фрагменту,
- подовження м’яза,
- зміна місця фіксації окорухового м’яза щоб посилити або, навпаки, послабити його дію.
Інноваційна методика – накладання регульованих швів, коли лікар накладає шов з запасом нитки, і після операції «налаштовує» той кут зору, який буде комфортний для пацієнта.
Для відновлення зору після проведеного хірургічного втручання призначається апаратне лікування на 1-2 тижні.
Консервативна терапія
Основні завдання консервативного лікування при страбізмі – усунути синдром ледачого ока і відновити бінокулярний (стереоскопічний) зір.
Для включення в роботу ледачого ока призначаються спеціальні цифрові окуляри, оклюзійні пов’язки, заняття з використанням спеціальних комп’ютерних програм і тренажерів.
Апаратна терапія дозволяє відновити бінокулярний зір і закріпити потрібне положення окорухових м’язів. Профілактичне лікування проводять 4 рази на рік до досягнення 18-25 років, коли завершується формування зорового аналізатора.