Вітреомакулярная тракція

Вітреомакулярная тракція

Око заповнене так званим склистим тілом – прозорою гелеподібною речовиною. У молодих і здорових людей склисте тіло міцно приєднане до сітківки й макули мільйонами мікроскопічних волокон. Із віком або внаслідок травми склисте тіло зменшується і тягне за собою сітківку. Поступово склисте тіло цілком відділяється від сітківки. Це нормальне явище, яке називається заднім відшаруванням склистого тіла (ЗВСТ) і спостерігається у більшості людей після 70 років.

Іноді склисте тіло від’єднується від сітківки не повністю і залишається приєднаним до центральної частини сітківки – макули. Внаслідок цього склисте тіло натягує макулу – це явище називають вітреомакулярною тракцією. Якщо не розпочати лікування, наслідком може бути втрата центрального зору.

Терміни

Сітківка – шар нервових клітин, що вистілає внутрішню поверхню ока. Сітківка сприймає світло і надсилає сигнали до головного мозку, з цих сигналів у мозку утворюються зображення.

Макула – маленька, але дуже важлива ділянка у центрі сітківки. Макула потрібна, щоб добре бачити дрібні деталі предметів.

Склисте тіло – прозорий гель, який заповнює порожнину ока зсередини, підтримує округлу форму ока і пропускає промені світла до сітківки.

У чому причина вітреомакулярної тракції?

Зазвичай вітреомакулярна тракція виникає у тих випадках, коли частина склистого тіла не відшаровується від сітківки і залишається прикріпленою до макули.

Вітреомакулярна тракція рідко буває у здорових очах. Деякі хвороби ока підвищують ризик появи вітреомакулярної тракції:

  • міопія високого ступеня (сильна короткозорість);
  • вікова макулярна дегенерація (ураження центральної ділянки сітківки);
  • діабетичне ураження ока (при цій патології страждають судини сітківки);
  • оклюзія центральної вени сітківки (перекривання вени у сітківці).

Прояви вітреомакулярної тракції схожі на прояви іншої патології ока, тому обов’язково зверніться до офтальмолога, як тільки помітите будь-які симптоми.

Які прояви вітреомакулярної тракції?

Найчастіші прояви вітреомакулярної тракції:

  • спотворення ліній – сітка з прямих ліній виглядає викривленою або розмитою;
  • спалахи світла у полі зору;
  • предмети здаються меншими за розміром, ніж насправді.

Ці симптоми можуть свідчити й про інші захворювання ока. Тому якщо Ви помітили будь-які з цих симптомів, обов’язково зверніться до офтальмолога.

Як діагностують вітреомакулярну тракцію?

Щоб діагностувати вітреомакулярну тракцію, офтальмологові потрібно оглянути сітківку за допомогою спеціальної лінзи, перед цим розширивши зіницю очними краплями.

Оптична когерентна томографія (ОКТ) – спеціальний світловий сканер формує зображення усіх шарів сітківки, на якому видно пошкодження макули.

Флуоресцентна ангіографія. У вену на руці вводять жовтий барвник (флуоресцеїн). Кровоносними судинами барвник надходить у сітківку, і в цей час її фотографують спеціальною камерою. За фотографією офтальмолог може оцінити кровообіг у сітківці та виявити набряк макули – звичне явище при вітреомакулярній тракції.

Ультразвукове обстеження. Ультразвук допомагає офтальмологу краще дослідити місце з’єднання макули і склистого тіла.

Усі ці обстеження допоможуть виявити вітреоретинальну тракцію і за потреби призначити відповідне лікування.

Як лікують вітреоретинальну тракцію?

Є три підходи до лікування вітреоретинальної тракції.

Спостереження або вичікувальна тактика. Якщо вітреоретинальна тракція не погіршує зір, лікування може не знадобитися. Іноді вітреоретинальна тракція минає і без лікування, тому деяким пацієнтам офтальмологи рекомендують лише регулярно проходити контрольні огляди. Крім того потрібно щодня перевіряти свій зір удома за допомогою сітки Амслера. Офтальмолог перевірить, чи правильно Ви користуєтеся сіткою Амслера.

Хірургічне лікування. У тяжких випадках вітреоретинальна тракція може загрожувати втратою центрального зору внаслідок ушкоджень сітківки:

  • макулярний розрив (склисте тіло натягує макулу та утворюється розрив);
  • епіретинальна мембрана (в макулі утворюється сполучна тканина – рубець, який спотворює зір);
  • кістозний макулярний набряк (скупчення рідини в макулі).

У таких випадках для відновлення нормальної (плоскої) конфігурації макули виконують операцію – вітректомію. Хірург видаляє склисте тіло з порожнини ока, знімає з макули рубцеві тканини і заповнює порожнину ока бульбашкою газу. В такий спосіб макулу звільняють від тракції.

Підсумки

Вітреоретинальна тракція – це наслідок надто міцного сполучення склистого тіла з сітківкою. Через це із віком склисте тіло не від’єднується від макули і натягує її, загрожуючи втратою центрального зору. До проявів вітреоретинальної тракції належать спотворення/розмитість зору, спалахи перед очима, а також сприйняття предметів меншими, ніж вони є насправді.

Іноді вітреоретинальна тракція минає без лікування. Тяжка вітреоретинальна тракція може призвести до втрати центрального зору. В таких випадках проводять хірургічне лікування.

Із запитаннями щодо погіршення зору обов’язково зверніться до офтальмолога. Лікар докладе усіх зусиль, аби захистити Ваш зір.

visit Запишіться на прийом вже зараз
Дізнатися більше
contacts Контакти

Графік роботи:

пн-сб.: 09:00 до 18:00
нд.: вихідний

Адреса:

Київ, вул. Миколи
Пимоненка, 13a

Як дібратися?

Від станції м. «Майдан Незалежності» тролейбусом № 16 або № 18 до зупинки «вул. Полтавська», потім 5 хв пішки до вул. Студентської і 3 хв по вул. Студентській у бік БЦ «Форум».

До станції м. «Лук’янівська», потім 10 хв пішки до вул. Студентської і 3 хв по вул. Студентській у бік БЦ «Форум».